Тема 3. Соціально-економічне  життя  народу  та  український  національний  рух  у  першій  ХІХ ст.

Учень (учениця):

• визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революцій 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи;
• пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв’язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи;
• порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;
• характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду;
• доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо;
• визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху;
• порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х років ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій;
• дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т. Шевченка, Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях.