Ознайомлення учнів із
завданнями і структурою курсу. Розподіл території України між двома імперіями
на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах
загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження
індустріального суспільства. Українське національне відродження.
Тема1.Формуваннямодерноїукраїнськоїнації. Теоріятасуспільнівикликипершоїполовини ХІХ ст.(3уроки
зузагальненням)
Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України.
«Українське питання» — проблема панівних націй. «Український проект».
Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська
народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають.
Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять — найсуттєвіший
чинник формування національної свідомості.
Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак
українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Початок
академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.
Російська панславістська, польська федеративна і українська
слов’янофільська теорії.
Шляхи мобілізації
української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея
соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному
питанні.
Узагальнення.
Тема 2. УкраїнськіземлівскладіРосійськоїтаАвстрійської імперійнаприкінці ХVІІІ — упершійполовині ХІХ ст.(8уроків зузагальненняміопитуванням)
Українські землі у складі Російської імперії:
адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та
соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис
повсякденного життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.
Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії:
адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського
уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського
населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.
Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в першій третині
ХІХ ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та
Російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.
Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному
русі України. «Історія русів». Українська автономістська ідея.
Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.
Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного
життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків.
«Руська трійця».
Масонство в Україні. Україна
в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське
повстання 1830—1831 рр. і Україна.
Узагальнення.
Опитуваннязтем1і2.
Тема 3. Соціально-економічнежиттянародутаукраїнськийнаціональнийрухупершійполовині ХІХ
ст.(8уроків зузагальненням)
Сільське
господарство.
Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської
промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в
зовнішній торгівлі Російської імперії.
Повсякденне життя. Соціально-економічне становище українського населення
під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й
характер протесту козаків, селян та військових поселенців.
Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р.
Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.
Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична
діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному
відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси ментальнісних установок,
що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.
Національно-визвольний рух на
західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській
імперії. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і
південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської
ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у
виборах до австрійського парламенту.
Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру.
Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та
Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.
Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного
розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко,
П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.
Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського
мистецького стилю.
Традиційно-побутова культура
у селі та місті. Релігійне життя. Доля української жінки.
Узагальнення.
Опитуваннязтем3і4.
Тема 5. Модернізаціяукраїнськогосуспільствавсередині -удругійполовині ХІХ ст. .(6уроків зузагальненням)
Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у
західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській Україні.
Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.
Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості
індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку.
Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.
Реформи адміністративно-полiтичного
управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній
структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.
Початок трудової еміграції.
Узагальнення.
Тема 6. Національнаідея.Українофільський культурницькийіполітичнийетапивизвольного руху. (4урокизузагальненняміопитуванням).
Зіткнення російської, польської, німецької і австрійської національних ідей
на українських землях. Українське питання, його головні засади і принципи.
Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Хлопомани
і народовці.
Москвофільство
і малоросійство.
Подвійна
лояльність української еліти.
Український
соціалізм. М. Драгоманов.
Націонал-демократична течія —
галицькі народовці і київські старогромадівці. Ідея територіалізму —
патріотизму землі та концепт «українська політична нація». Національний
соціал-демократизм. Участь представників різних етносів в українському
визвольному русі.
Узагальнення.
Опитуваннязтем5і6.
Тема 7. Суспільно-політичнийрухвУкраїні удругійполовиніХІХ ст. (6уроків зузагальненням).
Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-х роках ХІХ ст. Київська
та інші громади. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.
Основні течії суспільно-політичного руху в 50—60-х роках ХІХ ст. на
західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє
товариство «Просвiта». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.
Відродження громадівського руху в 70—90-х роках. Громадівський рух.
«Південно-Західний відділ Російського географічного товариства». «Київський
телеграф». Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в
українських землях.
Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-ті роки ХІХ ст.
Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.
Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський
та О. Кониський. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). І. Франко.
Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.
Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.
Українці-самостійники (М.
Міхновський і Ю. Бачинський).
Узагальнення.
Тема 8. КультурнежиттявУкраїнівдругійполовині XIX ст. (5уроківзопитуванням)
Особливості розвитку української
культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні
заклади. Новоросійський університет.
Наука. Наукові товариства.
М. Грушевський.
Література. Драматургія.
Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Музеї. Українські
підприємці-благодійники. Родини Терещенків та Харитоненків.
Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне
життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості
релігійного життя.
Опитуваннязтем7і8.
Тема 9. Нашкрайнаприкінці XVIII — у XІX ст.(3уроки)
Особливості модернізації регіону і
краю в другій половині ХVІІІ — поч. ХХ ст. Вплив адміністративно-територіальних
реформ 60—70-х років ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний
склад мешканців. Міграція.
Господарське життя.
Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив
визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку
культури. Повсякденне життя різних верств місцевого населення.